Урок
1
Вступ.
Відомості про конструювання швейних виробів.
Інженерна діяльність пов’язана з проектуванням
різних технічних об’єктів, у тому числі з проектуванням одягу.
Якщо виробництво виробів – це їх виготовлення
згідно наявного опису, то проектування – це процес отримання такого опису.
Проект (від лат. projectus – кинутий уперед,
виступаючий) – згідно стандарту ISO 21500 – унікальний набір процесів, що
складаються із скоординованих та керованих завдань з початковою та кінцевою датами,
здійснених для досягнення мети.
Проектування – це сукупність робіт зі
створення нового зразка виробу, включаючи дослідження, техніко-економічні
розрахунки та обґрунтування, створення ескізів, моделей, розрахунки та побудову
креслеників виробів та деталей, виготовлення та дослідження дослідних зразків.
Проектування – процес, що включає аналіз
проектного завдання, узагальнення матеріалу, виконання ескізу, макету,
розрахунок технологічного процесу, художнє конструювання, дослідження соціологічних
та економічних показників виробу.
Художнє конструювання – частина процесу
проектування промислових виробів, призначених для використання людиною. Процес
конструювання складається з двох частин: визначення принципу, характеру форми
виробу (об’ємний або плоский ескіз або макет) та технічне виконання виробу.
Модель
– новий за виглядом, формою або матеріалом зразок. Під моделлю одягу розуміють
зразок швейного виробу, в якому втілений задум дизайнера.
Моделювання – творчий художній процес
створення нової моделі з урахуванням її призначення та оточуючого середовища,
зовнішнього та внутрішнього образу людини, властивостей матеріалів. В
моделюванні одягу об’єктами розробки є: форма та силует виробу, його крій,
вибір матеріалів, способів формоутворення, композиція елементів, колірне
рішення. Завершується процес моделювання виготовленням первинного зразка
моделі.. Метою викладання дисципліни „Конструювання та моделювання одягу» є
засвоєння студентами системи знань з асортименту, вихідних даних та методів
конструювання одягу; формування умінь з побудови креслеників деталей одягу.
Конструювання
та моделювання одягу використовує досягнення та методи фундаментальних та
прикладних наук, зокрема: анатомії, фізики, хімії, матеріалознавства, геометрії,
мистецтвознавства. Завдання
дисципліни: - розкрити різновиди та способи отримання вихідних даних для
побудови конструкцій одягу; - навчити виконувати кресленики деталей одягу
різного крою; - сформувати вміння створення конструкції одягу за ескізом.
В результаті вивчення дисципліни студенти
повинні знати: – асортимент швейних виробів; – вихідні дані для конструювання
одягу; – способи побудови креслеників деталей одягу; – способи технічного
моделювання; – основні дефекти та способи їх усунення.
Студенти повинні уміти: – виготовляти лекала
деталей швейних виробів; – раціонально та економно використовувати матеріали. –
виконувати кресленики деталей швейних виробів; – знімати розмірні ознаки з
фігури людини; – визначати розмір одягу згідно діючих стандартів.
Конструювання та моделювання одягу
використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема:
анатомії, фізики, хімії, матеріалознавства, геометрії, мистецтвознавства.
«Конструювання
та моделювання одягу» – фахова дисципліна, В результаті опанування повного
обсягу теоретичного матеріалу та виконання лабораторних робіт, передбачених
програмою, студенти отримують кваліфікаційний рівень, що відповідає
кваліфікації кравця жіночого одягу
4 розряду
Основні
поняття та функції одягу Одяг – виріб або сукупність виробів (крім взуття), що
захищає тіло людини від впливу зовнішніх чинників, підтримує комфортний стан
організму і прикрашає людину. Давня людина використовувала одяг як захист від
негоди та сил природи, причин виникнення яких вона не знала. Перший одяг людей
являв собою шкури тварин, накидки з кишок риб, „тканини” з трав. Одягом можна
вважати також амулети, якими прикрашали себе давні люди для захисту від злих
духів та успіху в справах.
Костюм – більш широке поняття. Костюм – це
комплекс узгоджених між собою предметів, що вдягаються на тіло людини (одяг,
взуття, головний убір, рукавички і т. ін.), доповнень (сумка, парасолька і т.
ін. ), а також зачіски і макіяжу
Костюм можна розглядати лише у зв’язку з
певним образом людини, її пластикою. Поняття „костюм” було введено у Франції
Людовиком ХІІІ під час війн з Італією. У словнику Французької академії слово „
costume” з’явилося у 1740 р. Костюм у вузькому сенсі – це діловий одяг, що
складається з жакету, жилету, спідниці та штанів у різних варіантах їх
поєднання (жакет і спідниця, жакет, жилет і штани і т. ін.), виготовлених з
однієї тканини в одному стилі
Функції одягу залежать від способу життя
людей, кліматичних умов, вірувань та звичаїв. Професор Т.В. Козлова виділяє три
основні функції, що їх виконує одяг - благопристойності (престижності); -
захисту (фізіологічного та морального); - прикраси.
Перша функція означає, що одяг прикриває ті ділянки
тіла людини, які прийнято ховати за певних обставин, що дозволяє позбутися
відчуття сорому. Крім того, одяг несе інформацію про професію, смак,
матеріальний стан людини.
Захисна
функція одягу тим важливіша, чим більш агресивне середовище по відношенню до
людини. Одяг захищає людину від впливу кліматичних факторів (жари, холоду,
вітру, дощу), виробничих факторів (забруднення, механічних пошкоджень,
радіації, хімічних речовин), біологічних факторів (комах, укусів тварин) та
моральних факторів (недружньої обстановки, „чужої” моралі). Історія українського
костюма нараховує велику кількість „оберегів” – малюнків вишивок, що оберігають
від поганого ока, гарантують успіх у справах і любові і т. ін.
Функція
прикраси, або естетична функція найповніше виявляється у святковому вбранні.
Одяг має підкреслювати красу тіла людини та приховувати його вади, відповідати
образу людини та покращувати її настрій.
Домашне завдання: написати конспект,
вивчити тему
Комментариев нет:
Отправить комментарий