15.09.22. Урок 3. Гр. 5/22 Основи конструювання одягу

 

Урок3.

Показники якості та вимоги до одягу

 

    Якість продукції, її конкурентоспроможність – це запорука комерційного успіху підприємства, його подальшого розвитку. Під якістю продукції розуміють сукупність її властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби у відповідності з її призначенням.

    Сучасний одяг є одночасно предметом споживання людини та об’єктом промислового виробництва. Тому він має відповідати багатьом вимогам.      Якість одягу в цілому залежить від того, наскільки він відповідає двом групам вимог: - вимогам споживача; - вимогам виробника, або техніко-економічним показникам

    Під вимогами споживача розуміють такі вимоги, які людина висуває до одягу як предмету споживання. Відповідність цим вимогам означає, що одяг має високі показники таких властивостей: функціональних, соціальних, естетичних, ергономічних, експлуатаційних.

  Соціальні показники якості одягу характеризують відповідність виробів потребам суспільства. Це означає, що за асортиментом та розмірним асортиментом одяг має відповідати попиту споживачів. Крім того, одяг повинен бути конкурентоспроможним, а модель – „чистою”, тобто оригінальною, не скопійованою з розробок інших виробників.

   Функціональні показники визначають, наскільки одяг відповідає своїй функції, конкретному призначенню. Функціональність одягу означає, що він відповідає сучасному способу життя, побуту, роду діяльності людини, її зовнішньому вигляду та психологічним особливостям.

  Естетичні показники – одні з найвагоміших при оцінюванні якості одягу. Вони оцінюються за зовнішнім виглядом і включають такі показники, як відповідність сучасному модному напрямку, досконалість композиції, товарний вигляд. Поняття „товарний вигляд” означає ретельність технологічного оброблення виробу, оригінальність торговельних ярликів, фірмових знаків та упаковки.

   Ергономічні показники характеризують ступінь комфортності людини в одязі та відображають властивості системи „людина-одягсередовище”. Ергономіка (від грецького ergon – праця та nomos – закон) – це наука, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності, закони взаємодії між людиною, промисловими виробами 11 та навколишнім середовищем. Її також називають наукою про „людський фактор”. Виділяють такі групи показників ергономічності: антропометрична, гігієнічна та психофізіологічна відповідність.

   Антропометрична відповідність означає, що одяг за своєю формою та розмірами повинен бути зручним для людини як у статиці, так і в динаміці.        Гігієнічна відповідність означає, що одяг повинен забезпечувати необхідний мікроклімат на поверхні тіла людини – постійну температуру (30…33°), низьку відносну вологість (20…40%), незначний вміст вуглекислоти (0,08%), слабкий рух повітря.

   Гігієнічність одягу визначається такими показниками: теплозахисність, повітропроникність, паропроникність, гігроскопічність, забруднюваність, раціональність конструкції.

   Психофізіологічна відповідність означає, що одяг повинен відповідати фізіологічним та психологічним особливостям людини, її звичкам. Це досягається дотриманням таких вимог, як зручність вдягання, користування окремими елементами одягу – кишенями, застібками, а також оптимальна маса одягу. Остання вимога особливо актуальна для зимового одягу.

   Експлуатаційні показники характеризують надійність виробу. Ці показники визначають термін безвідмовної експлуатації виробу до його морального або фізичного зношення. Надійність виробу означає стійкість матеріалів та швів до розриву, тертя, розтягування, світлопогоди, хімчистки, прання, а також формостійкість деталей та країв одягу

 

Домашне завдання :

Написати конспект,

Вивчити визначення.